Він - правнук славного гетьмана Запорізької Січі Дем"яна Многогрішного. Саме тому він такий волелюбний. Григорій ніколи не здавався, не втрачав надії навіть у найскрутнішій ситуації. Так він втік від каторги, з етапного ешелона, з якого втікти було неможливо.
Маючи велику відвагу, Григорій стрибнув з потяга, хоча була велика імовірність того, що він загине. Але він не загинув і продовжував боротись. "Коаще вмерти біжучи, аніж жити гниючи" - казав Григорій Многогрішний.
У густій тайзі, де вижити не просто, Григорій, маючи шалену силу волі та гарну витримку, протримується 6 днів.
Також Григорій постає чепурним, адже коли він знайшов ніж, то став ним голитися.
Далі Григорій потрапляє до Сіркової сім"ї. Там він викликає у Сірка почуття довіри і вони беруть його на полювання на тигра, хоча бруали туди тільки рідних. Але Григорій підтверджує почуття довіри до себе.
Тут, проживаючи у Сірковій родині, Григорій закохується у Наталку, дочку Сірка. Наталка відповідає йому взаємністю і вони разом втікають через кордон.
Мені дуже подобається цей літературний герой. На мою думку, Григорій Многогрішний поєднує в собі всі позитивні риси українського козака, підтримуючи цим своє славетне походження.